Ukrainian poetry #19. Marusya Churaj/Маруся Чурай [legendary creator of the folk songs]
05:40 read the poems Віють вітри, віють буйні. Ой не ходи, Грицю click 👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻 and subscribe ✔️✔️✔️ Support the channel https://www.patreon.com/5_minutes_with Book a lesson https://www.italki.com/teacher/1784303 👩🏻🏫👩🏻🏫👩🏻🏫 💖💖💖 https://www.fiverr.com/rudenka/give-you-ukrainian-lesson Instagram 5_minutes_with Twitter 5_minutes_with_ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде… Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, Чи щаслива та билинка, Що росте на полі? Що на полі, що на пісках, Без роси, на сонці? Тяжко жити без милого І в своїй сторонці! Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! Як я, бідна, тут горюю, Прийди подивися. Полетіла б я до тебе, Та крилець не маю, Щоб побачив, як без тебе З горя висихаю. До кого я пригорнуся, І хто пригoлубить, Коли тепер того нема, Який мене любить? Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки-чарівниці! Котра дівчина чорні брови має, То тая дівчина усі чари знає. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок пополоскала. Прийшов вівторок – зіллячко зварила, А в середу рано Гриця отруїла. Як прийшов четвер – та вже Гриць помер Прийшла п’ятниця – поховали Гриця. А в суботу рано мати дочку била: "Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла? "Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має, Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає! Нехай же не буде ні тій, ні мені, Нехай достанеться Гриць сирій землі!" "Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила, Що через тебе мене мати била! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата – Із чотирьох дощок дубовая хата!"
05:40 read the poems Віють вітри, віють буйні. Ой не ходи, Грицю click 👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻 and subscribe ✔️✔️✔️ Support the channel https://www.patreon.com/5_minutes_with Book a lesson https://www.italki.com/teacher/1784303 👩🏻🏫👩🏻🏫👩🏻🏫 💖💖💖 https://www.fiverr.com/rudenka/give-you-ukrainian-lesson Instagram 5_minutes_with Twitter 5_minutes_with_ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде… Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, Чи щаслива та билинка, Що росте на полі? Що на полі, що на пісках, Без роси, на сонці? Тяжко жити без милого І в своїй сторонці! Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! Як я, бідна, тут горюю, Прийди подивися. Полетіла б я до тебе, Та крилець не маю, Щоб побачив, як без тебе З горя висихаю. До кого я пригорнуся, І хто пригoлубить, Коли тепер того нема, Який мене любить? Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки-чарівниці! Котра дівчина чорні брови має, То тая дівчина усі чари знає. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок пополоскала. Прийшов вівторок – зіллячко зварила, А в середу рано Гриця отруїла. Як прийшов четвер – та вже Гриць помер Прийшла п’ятниця – поховали Гриця. А в суботу рано мати дочку била: "Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла? "Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має, Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає! Нехай же не буде ні тій, ні мені, Нехай достанеться Гриць сирій землі!" "Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила, Що через тебе мене мати била! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата – Із чотирьох дощок дубовая хата!"